За останні роки політичне керівництво і громадянське суспільство України зробили рішучі кроки щодо остаточного визначення зовнішньополітичного і економічного вектору розвитку країни у напрямку європейської і євроатлантичної інтеграції. 9 липня 2018 завершився 20-й Саміт Україна-ЄС. Саміт вкотре засвідчив незмінність позиції ЄС щодо українсько-російського конфлікту та визначив основні пріоритети співпраці на рівні стратегічного партнерства між Україною та Євросоюзом.

Співпраця України з ЄС має тривалу історію. Найперший саміт Україна-ЄС відбувся у вересні 1997 року в Києві. Під час нього президент Л. Кучма підтвердив європейський вибір України. Крім того, була підписана угода між Європейським співтовариством з вугілля та сталі та урядом України про торгівлю сталеливарними виробами.

Знаковим стали й два наступних саміти: в 1998 році у Відні вперше були задекларовані плани України стати асоційованим членом Євросоюзу. У 1999 році, знову в Києві, Україна та ЄС почали роботу з впровадження зони вільної торгівлі.

Неприємні для України зауваження Європейський Союз зробив за підсумками саміту 2001 року. ЄС розкритикував втручання української влади в роботу засобів масової інформації, а також відзначив інші порушення демократичних стандартів. Відзначимо, що той саміт проходив після «касетного скандалу» за участю президента Л. Кучми й після зникнення журналіста Г. Гонгадзе.

У 2009-2013 роках Україна та Європейський Союз активно обговорювали візову лібералізацію та Угоду про асоціацію. ЄС неодноразово позитивно оцінював дії нашої країни в цих напрямках.

Наприкінці 2013-го року в Україні відбулася Революція Гідності й наступний саміт пройшов лише в 2015 році. Європейський Союз зажадав від України завершити конституційну реформу та реформу місцевого самоврядування, підвищити рівень прозорості судової системи й боротися з корупцією. При цьому західні партнери позитивно оцінили проведені в 2014 році парламентські й президентські вибори, реформу тарифів та ухвалене антикорупційне законодавство.

Було що обговорити Україні та ЄС минулого року: запрацювали безвізовий режим і зона вільної торгівлі. В Євросоюзі також заявили про готовність підписати Угоду про спільний авіаційний простір та зафіксували намір України в майбутньому долучитися до Шенгенської зони й Митного союзу з ЄС (https://www.slovoidilo.ua/2018/07/06/infografika/ekonomika/skilky-tovariv-posluh-ukrayina-eksportuye-yes).-2018.-06.07).

Рішення крайнього на сьогодні 20 саміту що відбувся на початку липня 2018 р. у Брюсселі були оприлюденні громадськості у спільній заяві представників ЄС та України.

У заяві за підсумками саміту йдеться про те, що європейські лідери вкотре «підтвердили відданість зміцненню політичної асоціації та економічної інтеграції України з Європейським Союзом».

В документі вітається обопільне збільшення обсягів взаємної торгівлі. Також європейські лідери знову чітко і не однозначно наголосили на тому, що визнають європейські прагнення України і підтримують її європейський вибір.

«Ми ознайомилися з широкомасштабним процесом реформ, що проводиться Україною, і вітаємо зобов'язання продовжувати їх реалізацію та забезпечити непохитність у їх реалізації», – йдеться у документі.

Окремий пункт документу присвячений боротьбі з корупцією в Україні. Так, у заяві лідери ЄС наголошують на важливості вже вчинених кроків у цій сфері, а також на важливості початку роботу Вищого антикорупційного суду України.

В документі чітко сформульоване ставлення країн ЄС до російської агресії. Євросоюз вважає Росію агресором і надалі закликає до повної імплементації Мінських угод.

«Беручи до уваги зусилля української влади, ми погодилися з необхідністю продовжувати допомагати у вирішенні соціально-економічних та гуманітарних наслідків конфлікту з Росією…», – додається у документі.

Останній пункт заяви присвячений катастрофі малазійського Боїнга рейсу МН-17. ЄС у ньому закликає Росію взяти на себе відповідальність та співпрацювати з органами слідства для повного розслідування трагедії.

Президент України П. Порошенко після ухвалення заяви наголосив, що Кремль має погодитися на запровадження багатонаціональної миротворчої операції під егідою Організації Об’єднаних Націй на території всіх тимчасово окупованих районів Донецької і Луганської областей, в тому числі і на неконтрольованій ділянці українсько-російського кордону

Він також зазначив, що високо цінує нещодавні рішення Ради ЄС щодо продовження економічних та галузевих санкцій ЄС проти Росії до 31 січня 2019 року, а також – кримський пакет санкцій ще на один рік.

«Незважаючи на всі підроблені підрахунки Росії, санкції змушують Кремль платити величезну ціну за свої міжнародні злочини. І Кремль буде продовжувати платити, поки не змінить свою поведінку», – наголосив П. Порошенко.

Голова Європейської Ради Д. Туск зазначив, що ЄС продовжує надавати свою непохитну підтримку територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України і запевнив у тому, що з боку ЄС непорушним залишається і невизнання незаконної анексії Криму та Севастополя.

«Нещодавно ми розширили список осіб, яким заборонено в’їзд до Європейського Союзу – це сталося після того, як на кримському півострові було проведено російські президентські вибори і було розпочато будівництво керченського мосту без згоди України», – додав Д. Туск.

«Ми продовжуємо вимагати повного виконання Мінських угод і наголошуємо на відповідальності Росії за війну на Сході України. Кілька днів тому лідери ЄС одностайно погодилися знову продовжити на шість місяців наші економічні санкції проти Росії. За даними ООН, від 2014 року у цьому конфлікті загинуло понад 10 тисяч 250 осіб, понад 24 тисячі 600 осіб було поранено і це відбувається у Європі», – наголосив Голова ЄР.

«Ювілейний 20-й саміт Україна-ЄС підтвердив чітку волю ЄС надалі підтримувати відновлення територіальної цілісності, суверенітету, незалежності України в протидії агресії Росії проти нашої держави. Санкції і через дії Росії проти українського Криму, і українського Донбасу продовжені. В тексті документу вперше перелічуються імена наших громадян, що стали політичними в'язнями в РФ, і яких прагнемо визволити з полону. Саміт високо оцінив досягнення України як щодо виконання Угоди, зростання товарообігу між Україною та ЄС на основі можливостей зони вільної торгівлі, а також намітив чіткі пріоритети для поглиблення секторальної співпраці в галузі енергетики, цифровій та митній сферах, в сфері юстиції, свободи, безпеки» – зазначили українські посадовці.

Також вони висловили подяку європейським партнерам за послідовну підтримку суверенітету та територіальної цілісності України і сподівання на те, що спільний заклик до Росії щодо виконання Мінських домовленостей та звільнення незаконно утримуваних громадян України на території Криму та РФ буде нарешті почутий. (https://eu-ua.org/novyny/ukrayina-ta-yes-pidtverdyly-viddanist-strategichnomu-partnerstvu).-2018.-9.07)

За підсумками саміту Президент П. Порошенко повідомив громадськість, що на саміті Україна-ЄС було узгоджено подальший шлях зближення України з Євросоюзом.

Про це він заявив після завершення саміту в Брюсселі. Президент України пояснив, що наразі не йдеться про підписання нового договору, натомість, йдеться про використання можливостей, передбачених Угодою про асоціацію.

«Сьогодні ми погодилися щодо бачення подальшої секторальної інтеграції, повністю заснованої на положеннях угоди про асоціацію», – заявив він. П. Порошенко уточнив, що йдеться про 4 напрямки, або сектори зближення. Це – сектор енергетики (Україна хоче стати членом Енергетичного союзу), впровадження шенгенського законодавства, запровадження цифрового ринку, а також поглиблення митної співпраці.

Варто зауважити, що представники керівництва ЄС наразі не коментували, наскільки глибокою має бути інтеграція, згадана Порошенком. За інформацією ЄвроПравди, ЄС не давав згоди на переговори про асоціацію України із Шенгенським союзом. Також в Брюсселі немає чіткої підтримки щодо створення митного союзу, на якому наполягає Київ.

(https://www.pravda.com.ua/news/2018/07/9/7185796/).-2018.-9.07)

Віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України І. Климпуш-Цинцадзе заявила, що російські спецслужби намагаються дискредитувати українських патріотів, намагаючись прирівняти їх до антисемітів. (що стало предметом до обвинувачень України і служить одною з загроз на шляху євроінтеграції нашої держави)

За її словами, є серйозні загрози, які далеко не завжди йдуть від українського коріння.

«Ті загрози для нашого партнерства, які ми бачимо це, зокрема, ефективне використання російськими спецслужбами так званої „єврейської карти” в Україні і спроби поставити знак рівності між патріотами українськими і антисемітами», – сказала віце-прем'єр.

Вона зазначила, що ще радянські спецслужби застосовували подібну практику по відношенню до українців і додала, що зараз з новою силою активізувалися спроби дискредитувати рух за незалежність в Україні.

«Я не хочу сказати, що такої проблеми взагалі не існує. Це було б безвідповідально. Разом з тим, ті випадки вандалізму або нападів в Україні ми обговорюємо і робимо все від нас залежне, щоб їх ефективно розслідувати і не допустити нових таких випадків», – сказала І. Климпуш-Цинцадзе.

При цьому політик підкреслила, що за 2017 рік не було зафіксовано жодного випадку насильства проти єврейської громади.

Раніше повідомлялося, що найнижчий рівень побутового антисемітизму серед країн Східної Європи зафіксований саме в Україні: лише 5% українців не хотіли б бачити євреїв серед громадян своєї країни. Також низькі показники спостерігаються в Сербії і Болгарії – по 7%. (https://www.eurointegration.com.ua/news/2018/03/29/7079651/).-2018.-29.03)

Отже, на сьогодні за підсумками 20 саміту Україна-ЄС наша держава підтвердила свої європейські прагнення. Хоча заяви за підсумками мали радше декларативнй характер вони засвідчили і сталість позиції очільників ЄС щодо України та оцінок війни на сході нашої держави. Українське керівництво в особі Президента України П. Порошенка повідомило про подальші кроки у співпраці у напрямі Україна – ЄС після підписання угоди про асоціацію.

 

 

Н. Тарасенко, мол. наук. співроб. СІАЗ НБУВ