02.04.2014

Норми Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції в Україні»

З 1 липня 2011 року діє  Закон України "Про засади запобігання і протидії корупції в Україні", крім положень, що стосуються спеціальної перевірки (ст..11) та декларування витрат і доходів (ст..12), які набрали чинності з 1 січня 2012 року.

Визначено широкий перелік суб’єктів корупційних правопорушень

Істотно розширено коло осіб, які є суб'єктами відповідальності за корупційні правопорушення. Серед них, зокрема, найвищі посадові особи держави, народні депутати та депутати ВРАРК, державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування, судді, військовослужбовці та працівники правоохоронних органів, посадових та службових осіб інших органів державної влади, керівники державних підприємств і організацій, посадові особи іноземних держав або міжнародних організацій. 

Закон також дозволяє виявляти корупцію у сфері надання публічних послуг, зокрема в діяльності аудиторів, оцінювачів, нотаріусів та ін.

Додатково до числа таких суб’єктів включені Голова, заступник Голови, секретарі секцій Вищої ради юстиції, члени Вищої ради юстиції, члени Центральної виборчої комісії.

Чітко визначено коло суб’єктів, які можуть здійснювати заходи щодо запобігання та протидії корупції.

До їх числа віднесені: Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, а також органи державної влади у межах повноважень, визначених законом.

Кабінет Міністрів України спрямовує і координує роботу органів виконавчої влади щодо запобігання і протидії корупції.

Координація реалізації органами виконавчої влади антикорупційної стратегії, яка визначається Президентом України, здійснюється у порядку, встановленому законом,спеціально уповноваженим органом з питань антикорупційної політики, який утворюється Президентом України.

Координація діяльності правоохоронних органів здійснюється Генеральним прокурором України та підпорядкованими йому спеціалізованими прокурорами.

Крім того, передбачено, що в органах державної влади запобігання, виявлення, а у визначених законом випадках – припинення корупційних правопорушень покладаються на спеціально уповноважені підрозділи.

Встановлено перелік обмежень, спрямованих на запобігання та протидію корупції, зокрема, щодо неправомірного використання наданих повноважень або службового становища, сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, одержання дарунків, роботи близьких осіб, переходу на роботу у приватний сектор після закінчення роботи на державній службі, запобігання конфлікту інтересів;

Щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності

Забороняється:

- займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю

Крім

-    викладацької,

-    наукової

-    і творчої діяльності

-    медичної практики

-    інструкторської і суддівської практики із спорту

- входити до складу органу управління чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.

Чітко визначено правовий режим дарунка (пожертви). Крім того, передбачено вичерпний перелік випадків, коли отримання дарунка забороняється.

Встановлена заборона, зокрема, на дарунки від юридичних і фізичних осіб за рішення, які приймаються в їх інтересах, а також коли особа, яка дарує дарунок, є підлеглою особою. Заборона також поширюється на всі випадки одержання дарунка у зв’язку з використанням особою службових повноважень та пов’язаних із цим можливостей.

Дозволяється отримання дарунка, вартість якого не перевищує 50 відсотків мінімальної заробітної плати. При чому обмеження у вартості дарунка не поширюється на дарунки, які даруються близькими особами, а також на випадки одержання загальнодоступних знижок на товари, послуги, загальнодоступних виграшів, призів, премій, бонусів.

Новелою є те, що дарунки, одержані особами, уповноваженими на виконання функцій держави, як дарунки для державних органів або органів місцевого самоврядування є відповідно державною чи комунальною власністю, усі отримані посадовою особою дарунки повинні бути передані державі або органу місцевого самоврядування. У разі порушення цього правила дії посадової особи можуть розцінюватись як привласнення державного майна. В такому випадку особа притягується до кримінальної відповідальності у визначеному кримінальним законодавством порядку. 

Установлено більш жорсткі обмеження щодо роботи близьких осіб. (подружжя, діти, батьки, рідні брати і сестри, дід, баба, онуки, усиновлювачі, усиновлені, інші особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки із суб‘єктом відповідальності за корупційні правоворушення).

У разі виникнення обставин, що порушують такі вимоги, відповідні особи, близькі їм особизобов’язані усунути ці обставини у п'ятнадцятиденний строк.

Якщо в даний строк ці обставини добровільно не усунуто, відповідні особи та/або близькі їм особи в місячний строк підлягають переведенню на іншу посаду, що виключає безпосереднє підпорядкування.

У разі неможливості такого переведення особа, яка перебуває в підпорядкуванні,підлягає звільненню із займаної посади.

Разом із тим передбачено випадки, коли обмеження не застосовується. Це правило не поширюється на народних засідателів і присяжних. Також це право не застосовується до осіб, які перебувають на виборній посаді або безпосередньо підпорядковані близьким їм особам, які перебувають на виборних посадах.

Виняток із цього правила становлять і особи, які працюють у сільській місцевості та гірських населених пунктах.

Уточнено порядок проведення спеціальної перевірки Перевірці підлягають факти притягнення особи до кримінальної відповідальності, а також те, чи піддавалася раніше особа адміністративним стягненням за корупційні правопорушення.

Перевірці також підлягає і достовірність інформації про майнових стан, доходи і витратита наявність у особи корпоративних прав.

Окремо перевіряється стан здоров'я, освіта, наявність наукового ступеня, вченого звання, підвищення кваліфікації.

Організація проведення спецперевірки покладається на керівника (заст.) органу державної влади, місцевого самоврядування, на зайняття посади в якому претендує особа.

Спецперевірка не проводиться щодо

-    кандидатів на пост Президента України

-    кандидатів у народні депутати

-    кандидатів у депутати ВР АРК

-    депутатів місцевих рад

-    кандидатів на посади сільських, селищних, міських голів.

Порядок організації проведення спеціальної перевірки затверджується Президентом України.

Передбачено пряму заборону відмовляти фізичним або юридичним особам в інформації, надання якої передбачено законом, надавати недостовірну чи не в повному обсязі інформацію (стаття 16).   

При цьому приховування такої інформації або часткове її надання будуть розцінюватись як порушення.

Осіб, винних у цьому, може бути притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення.

Встановлено вимоги щодо фінансового контролю за майном, доходами, витратами осіб, уповноважених на виконання функцій держави.

У законі вводиться обов'язок державних службовців декларувати не тільки свої доходи, але і близьких осіб.

До декларації про доходи окремо вносяться відомості про витрати на майно, що перебуває у приватній власності, і на майно, що перебуває в оренді. За звітний рік також декларуються одноразові витрати (купівля нерухомості, землі, транспорту), якщо вони рівні або перевищують 150 тис. грн.

Крім того, закон захищає гарантоване Основним Законом держави право на свободу зайняття підприємницькою діяльністю і виключає фізичних осіб - підприємців із числа тих, хто може бути притягнутий до відповідальності за корупційні правопорушення.

Оскільки ця категорія осіб не має відношення до публічної служби, не утримується за рахунок коштів державного чи місцевого бюджету, вона підлягає виключенню з числа суб'єктів, для яких антикорупційним законодавством передбачені обмеження.

Передбачено можливість установлення вимог до поведінки осіб, які уповноважені на виконання функцій держави та органів місцевого самоврядування.

Запроваджено положення, яке визначає конфлікт інтересів на публічній службі та порядок його врегулювання (стаття 14). У процесі прийняття рішень чи вчинення адміністративних дій публічним службовцем мають виключатися будь-які приватні інтереси.

Законодавчо закріплено здійснення Мін‘юстом антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів. Фактично Мін‘юст таку експертизу здійснює з липня минулого року.

Такій експертизі підлягають проекти законів України та актів Президента України, інших нормативно-правових актів, що розробляються в Кабінеті Міністрів України, міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади.  

Установлено заборону фінансування органів державної влади і органів місцевого самоврядування фізичними та юридичними особами

передбачено, що органам державної влади, органам місцевого самоврядування забороняється одержувати від фізичних, юридичних осіб безоплатні майно та послуги (стаття 17).

Винятки з цього правила можуть бути встановлені лише законами та чинними міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку.

Запроваджено жорсткий механізм притягнення до відповідальності та усунення наслідків корупційного правопорушення

Перш за все, це закріплення можливості притягнення такої особи до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової або дисциплінарної відповідальності в залежності від суті правопорушення (частина перша статті 21).

Одночасно до відповідних кодексів внесено зміни, які забезпечують реалізацію положень даного закону.

Цими змінами, зокрема, передбачено:

- адміністративну відповідальність за адміністративні корупційні правопорушення;

- посилення відповідальності за злочини у сфері службової діяльності, зокрема,введено кримінальну відповідальність за злочини, вчинені службовими особами, які працюють в юридичних особах приватного права, що фінансуються за рахунок державного, місцевого бюджету.

Крім заходів кримінального та адміністративного покарання, на особу, яка скоїла корупційне правопорушення, покладається обов’язок відшкодувати у повному обсязі моральну та/або майнову шкоду, збитки, що завдані державі, фізичним та юридичним особам, права яких порушено внаслідок вчинення корупційного правопорушення (статті 23, 25).

Законом також запроваджено положення, за яким кошти та інше майно, одержані внаслідок вчинення корупційного правопорушення, підлягають конфіскації за рішенням суду в установленому законом порядку, а вартість незаконно одержаних послуг та пільг – стягненню на користь держави (стаття 26).

Важливими новаціями у порядку притягнення до відповідальності є:

Особа, щодо якої винесено постанову про притягнення як обвинуваченої у вчиненні злочину у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень до розгляду справи судом. Таке відсторонення здійснюється за рішенням керівника органу(установи, підприємства, організації), в якому працює така особа.

Такий захід має забезпечити негайне припинення правопорушення та виключити можливість впливу або протиправного втручання особи, яка скоїла корупційне правопорушення, у хід розгляду її справи.

Одночасно з упровадженням інституту відсторонення особи закон передбачає гарантії відстороненій особі, коли у випадку встановлення відсутності події або складу правопорушення такій особі відшкодовується середній заробіток за час вимушеного прогулу, пов'язаного з таким відстороненням (частина перша статті 22).

Законом також передбачено, що особи, яких притягнуто до відповідальності за порушення, пов’язані з порушенням обмежень, передбачених законодавством для цих осіб,підлягають звільненню з відповідних посад у триденний строк.

А також передбачено, що в разі звільнення особи, винної у скоєнні корупційного правопорушення, такій особі за вмотивованим рішенням суду може бути заборонено займати посади, пов’язані з виконанням функцій держави, органів місцевого самоврядування. При цьомустрок такої заборони встановлюється судом. 

Законом передбачено ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, - єдиної бази даних, в якій зосереджуватимуться відомості про всіх осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень.

Такі відомості підлягатимуть передачі до Реєстру у триденний строк з дня набрання відповідним рішенням суду законної сили, притягнення до цивільно-правової відповідальності, накладення дисциплінарного стягнення.

Визначення порядку формування та ведення Єдиного державного реєстру, власне формування та ведення такого Реєстру покладається на Міністерство юстиції України.