02.04.2014

Загальний порядок притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності (у тому числі звільнення з роботи служби) відповідно до вимог антикорупційного законодавства

Відповідно до статті 21 Закону України «Про засади запобігання і протидії 
Корупції» за вчинення корупційних правопорушень державні службовці притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності в установленому законом порядку.
Верховною Радою України 14 травня 2013 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реалізації державної антикорупційної політики» (далі - Закон № 224-VII), що набрав чинності 09.06.2013.
Зокрема, уніфіковано положення про звільнення з роботи (служби) осіб, притягнутих до відповідальності за корупційні правопорушення. 
Відповідно до передбаченого Законом № 224-VII уніфікованого підходу звільнення з роботи (служби ), у зв’язку з притягненням державного службовця до кримінальної або адміністративної відповідальності за вчинення корупційного правопорушення, настає лише у випадку, якщо таке правопорушення пов’язане з порушенням обмежень передбачених Законом № 3206- VI.
Звільнення не має застосовуватися у випадках притягнення державного службовця до відповідальності за вчинення адміністративного корупційного
правопорушення, яке не пов’язане з порушенням обмежень передбачених Законом № 3206-VІ (наприклад, порушення вимог фінансового контролю, порушення вимог щодо повідомлення про конфлікт інтересів, тощо). 
(Із роз’яснення Міністерства юстиції України від 01.07.2013 щодо основних новацій, якими доповнено Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» http://www.minjust.gov.ua/43273).
За вчинення корупційного правопорушення, яке не пов’язане з порушенням обмежень передбачених Законом № 3206-VІ державний службовець, після отримання органом державної влади копії відповідного судового рішення, яке набрало законної сили, притягається керівником органу в якому він працює до дисциплінарної відповідальності в установленому законом порядку.
Розглянемо більш детально положення антикорупційного законодавства про притягнення державних службовців до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень.
Згідно з Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» на
державних службовців поширюється ряд антикорупційних обмежень, за порушення яких Кримінальним кодексом України (далі – КК України) чи Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) передбачена кримінальна або адміністративна відповідальність, а саме:

 

Обмеження щодо використання службового становища (стаття 6)

Державним службовцям забороняється використовувати свої службові повноваження та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди або у зв'язку з прийняттям обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб.
За порушення цього обмеження, КК України встановлено кримінальну відповідальність (стаття 368 КК України. Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою, стаття 368ч.2 КК України. Незаконне збагачення, стаття 369ч.2 КК України. Зловживання впливом).

 

 

Обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності (стаття 7)

Державним службовцям забороняється займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту), або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України, а також входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.
За порушення цього обмеження, КУпАП встановлено адміністративну

відповідальність (стаття 172ч.4 КУпАП. Порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності).

 

Обмеження щодо одержання дарунків (пожертв) (стаття 8)

Державним службовцям забороняється безпосередньо або через інших осіб
одержувати дарунки (пожертви) від юридичних або фізичних осіб за рішення, дії чи бездіяльність в інтересах дарувальника, що приймаються, вчиняються як безпосередньо такою особою, так і за її сприяння іншими посадовими особами та органами або якщо особа, яка дарує (здійснює) дарунок (пожертву), перебуває в підпорядкуванні такої особи.
Дарунки, одержані державними службовцями, як подарунки державі, територіальній громаді, державним або комунальним установам чи організаціям, є відповідно державною або комунальною власністю і передаються органу, установі чи організації у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2011 № 1195.
За порушення цього обмеження, КУпАП встановлено адміністративну
відповідальність (стаття 172ч.5 КУпАП. Порушення встановлених законом обмежень щодо одержання дарунка (пожертви).

 

Обмеження щодо роботи близьких осіб (стаття 9)

Державні службовці не можуть мати у безпосередньому підпорядкуванні близьких їм осіб або бути безпосередньо підпорядкованими у зв'язку з виконанням повноважень близьким їм особам.
За порушення цього обмеження, Кодексом України про адміністративні
правопорушення не передбачено адміністративну відповідальність.
Законом № 3206-VІ визначено, що у разі виникнення обставин, що порушують вимоги частини першої цієї статті, відповідні особи, близькі їм особи вживають заходів щодо усунення таких обставин у п'ятнадцятиденний строк. 
Якщо в зазначений строк ці обставини добровільно не усунуто, відповідні особи або близькі їм особи в місячний строк з моменту виникнення обставин підлягають переведенню в установленому порядку на іншу посаду, що виключає безпосереднє підпорядкування.
У разі неможливості такого переведення особа, яка перебуває у підпорядкуванні, підлягає звільненню із займаної посади.

 

Обмеження щодо осіб, які звільнилися з посад або припинили

діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави (стаття 10)

Державним службовцям, які звільнилися з роботи (служби) або іншим чином припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави, протягом року з дня її припинення забороняється:
1) укладати трудові договори (контракти) або вчиняти правочини у сфері
підприємницької діяльності з підприємствами, установами чи організаціями незалежно від форми власності або фізичними особами - підприємцями, якщо вони, протягом року до дня припинення виконання функцій держави або місцевого самоврядування здійснювали повноваження з контролю, нагляду або підготовки чи прийняття відповідних рішень щодо діяльності цих підприємств, установ чи організацій або фізичних осіб - підприємців;
2) розголошувати або використовувати в інший спосіб у своїх інтересах інформацію, яка стала їм відома у зв'язку з виконанням службових повноважень, крім випадків, установлених законом;
3) представляти інтереси будь-якої особи у справах (у тому числі в тих, що
розглядаються в судах), в яких іншою стороною є орган, в якому вони працювали.
Однак, за порушення особою, яка звільнилася з роботи (служби) або іншим
чином припинила діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави цих обмежень, КУпАП не передбачено адміністративну відповідальність.
Слід звернути увагу на те, що статтею 172ч.8 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за незаконне використання або використання в інший спосіб особою у своїх інтересах інформації, яка стала їй відома у зв'язку з виконанням службових повноважень, тобто за порушення обмежень, передбачених пунктом 2 частини 1 статті 10 Закону 
№ 3206-VІ.
Але у примітці до статті 172ч.8 КУпАП, на відміну від статті 10 Закону № 3206-VІ, не вказано, що ці особи (державні службовці), звільнилися з роботи (служби) або іншим чином припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави, протягом року з дня її припинення. Тому тут наявною є суперечність: якщо державні службовці звільнилися або іншим чином припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави, то вони вже не є особами, уповноваженими на виконання функцій держави, тобто не є суб’єктами адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 172ч.8 КУпАП.
Також, Кодексом України про адміністративні правопорушення встановлено адміністративну відповідальність, за вчинення державними службовцями корупційних правопорушень, які не пов’язані з порушенням обмежень передбачених Законом України «Про засади запобігання і протидії
Корупції», а саме за: 
- неподання або несвоєчасне подання декларації про майно, доходи, витрати і
зобов'язання фінансового характеру, передбаченої Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" або неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунку в установі банку- нерезидента (стаття 172ч.6 КУпАП. Порушення вимог фінансового контролю); 
- неповідомлення особою безпосереднього керівника у випадках, передбачених законом, про наявність конфлікту інтересів (стаття 172ч.7 КУпАП. Порушення вимог щодо повідомлення про конфлікт інтересів);
- незаконне розголошення або використання в інший спосіб особою у своїх
інтересах інформації, яка стала їй відома у зв'язку з виконанням службових повноважень (стаття 172ч.8 КУпАП. Незаконне використання інформації, що стала відома особі у зв'язку з виконанням службових повноважень);
- невжиття передбачених законом заходів посадовою чи службовою особою органу державної влади, посадовою особою місцевого самоврядування, юридичної особи, їх структурних підрозділів у разі виявлення корупційного правопорушення (стаття 172ч.9 КУпАП. Невжиття заходів щодо протидії корупції).
Відомості про осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, протягом трьох робочих днів з дня надходження з Державної судової адміністрації України до Міністерства юстиції України електронної копії рішення суду, яке набрало законної сили, з Єдиного державного реєстру судових рішень (стаття 21 Закону № 3206-VI).
Державні службовці, яких притягнуто до кримінальної або адміністративної відповідальності за корупційні правопорушення, пов'язані з 
порушенням обмежень, передбачених Законом № 3206-VІ, підлягають звільненню з роботи (служби) у триденний строк з дня отримання органом державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації копії відповідного судового рішення, яке набрало законної сили, якщо інше не передбачено законом (стаття 22 Закону № 3206-VI).
Про звільнення особи з роботи (служби) у зв'язку з притягненням до відповідальності за корупційне правопорушення, пов'язане з порушенням обмежень, передбачених Законом № 3206-VІ, керівник органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації у триденний строк письмово повідомляє суд, який постановив обвинувальний вирок або прийняв постанову про накладення адміністративного стягнення за корупційне правопорушення, та Національне агентство України з питань державної служби (стаття 22 Закону № 3206-VI).
Порядок інформування Національного агентства України з питань державної служби, про осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які звільнені у зв'язку з притягненням до відповідальності за корупційне правопорушення, встановлено постановою Кабінету Міністрів України 12.10.2011 № 1072.
Припинення повноважень посадової особи на посаді, звільнення, що здійснюється за рішенням Президента України, у зв'язку з притягненням до відповідальності за корупційне правопорушення, пов'язане з порушенням обмежень, передбачених Законом № 3206-VІ, а також відсторонення такої особи від виконання службових повноважень, здійснюється з урахуванням особливостей, визначених Конституцією і Законом України «Про місцеві державні адміністрації» (стаття 22 Закону № 3206-VI). 
За вчинення корупційного правопорушення, яке не пов’язане з порушенням обмежень передбачених Законом № 3206-VІ державний службовець, після отримання органом державної влади копії відповідного судового рішення, яке набрало законної сили, притягається керівником органу в якому він працює до дисциплінарної відповідальності в установленому законом порядку.
До державних службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чиним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу: попередження про неповну службову відповідність, затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду (стаття 14 Закону 3723-ХІІ). 
До застосування дисциплінарного стягнення керівник повинен зажадати відпорушника письмові пояснення.
Відомості про накладення дисциплінарного стягнення за адміністративне
корупційне правопорушення вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, протягом трьох робочих днів з дня надходження до Міністерства юстиції України від кадрової служби державного органу, посадові особи яких є суб'єктами відповідальності за корупційні правопорушення, електронної та завіреної в установленому порядку паперової копії наказу про накладення дисциплінарного стягнення.
Особа, щодо якої складено протокол про адміністративне корупційне правопорушення, може бути відсторонена від виконання службових повноважень за рішенням керівника органу (установи, підприємства, організації), в якому вона працює, до закінчення розгляду справи судом (стаття 22 Закону № 3206-VI).
З метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного
правопорушення або невиконанню вимог цього Закону, за поданням спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції за рішенням керівника органу, в якому працює особа, яка вчинила таке правопорушення, проводиться службове розслідування в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 № 950 (стаття 22 Закону
№ 3206-VI).

 

Витяг з Закону України «Про державну службу»

Відповідно до статті 12 Закону України «Про державну службу» (далі – Закон № 3723-ХІІ) не можуть бути призначеними на посаду в державному органі та його апараті особи, на яких протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення.
Згідно зі статтею 10 Закону № 3723-ХІІ одним з основних обов'язків державних службовців є додержання Конституції України та інших актів законодавства України.
Відповідно до статті 14 Закону № 3723-ХІІ дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.
Відповідно до статті 16 Закону № 3723-ХІІ на державних службовців
поширюються обмеження, передбачені Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції». 
Відсторонення державного службовця від виконання повноважень за посадою у разі вчинення ним корупційного правопорушення здійснюється у порядку, визначеному Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» (стаття 22 Закону № 3723-ХІІ).
Крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі притягнення державного службовця до кримінальної або адміністративної відповідальності за корупційні правопорушення, пов'язані з порушенням обмежень, передбачених Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції». 
Припинення державної служби здійснюється у триденний строк з дня отримання органом, в якому працює державний службовець, копії відповідного судового рішення, яке набрало законної сили (стаття 30 Закону
№ 3723-ХІІ).
Державний службовець, звільнений з державної служби за вчинення адміністративного корупційного правопорушення, пов'язаного з порушенням
обмежень, передбачених Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», позбавляється права на одержання пенсії, передбаченої цією статтею. В таких випадках пенсія державному службовцю призначається на загальних підставах (стаття 37 Закону № 3723-ХІІ).

 

Витяг із Кодексу законів про працю України

Згідно зі статтею 36 КЗпПУ, підставою припинення трудового договору є набрання законної сили судовим рішенням, відповідно до якого працівника притягнуто до відповідальності за корупційне правопорушення, пов’язане з порушенням обмежень, передбачених Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції». Особа підлягає звільненню з посади у триденний строк з дня отримання органом державної влади копії відповідного судового рішення, яке набрало законної сили.